1. Словник української мови в 11 томах

скрипіт

СКРИ́ПІТ, поту, ч. Те саме, що скрип¹.

Переходив [свист] хвилями у дике, невловиме виття — вихру чи звірів? А з ними у парі йде скрипіт та стогін грабових конарів (Круш., Буденний хліб.., 1960, 263).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрипіт — скри́піт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. скрипіт — -поту, ч. Те саме, що скрип I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрипіт — СКРИ́ПІТ, поту, ч. Те саме, що скрип¹. Переходив [свист] хвилями у дике, невловиме виття – вихру чи звірів? А з ними у парі йде скрипіт та стогін грабових конарів (А. Крушельницький). Словник української мови у 20 томах