1. Словник української мови в 11 томах

скромність

СКРО́МНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. скро́мний.

Володимир Ілліч вражав не тільки своєю величчю і геніальністю, а й простотою і скромністю. Він не терпів ніяких звеличень своєї особи (Укр. іст. ж., 2, 1960, 152);

Її скромність і працьовитість були в цілому селі знані (Коб., III, 1956, 493);

Вона при кожній нагоді в обхід повчала.. своїх дочок, що гординя — це гріх, а скромність — найкраща окраса для молодої дівчини (Вільде, Сестри.., 1958, 514);

Всюди видно хазяйновиту господиню. З кожного кутка віє скромністю і затишком (Тют., Вир, 1964, 425);

Одягнений він був скромно, у куртці спортивного фасону і штанах-гольфах, але ця скромність була не зовсім щира, бо і куртка і штани пошиті з вишуканого матеріалу (Вільде, Сестри.., 1958, 471).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скромність — скро́мність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скромність — [скромн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. скромність — -ності, ж. Властивість за знач. скромний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скромність — СКРО́МНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. скро́мний. Її скромність і працьовитість були в цілому селі знані (О. Кобилянська); Вона при кожній нагоді в обхід повчала .. Словник української мови у 20 томах
  5. скромність — Скро́мність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)