скромність
СКРО́МНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. скро́мний.
Її скромність і працьовитість були в цілому селі знані (О. Кобилянська);
Вона при кожній нагоді в обхід повчала .. своїх дочок, що гординя – це гріх, а скромність – найкраща окраса для молодої дівчини (Ірина Вільде);
Всюди видно хазяйновиту господиню. З кожного кутка віє скромністю і затишком (Григорій Тютюнник);
Одягнений він був скромно, у куртці спортивного фасону і штанах-гольфах, але ця скромність була не зовсім щира, бо і куртка і штани пошиті з вишуканого матеріалу (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скромність — скро́мність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скромність — [скромн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- скромність — -ності, ж. Властивість за знач. скромний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скромність — Скро́мність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скромність — СКРО́МНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. скро́мний. Володимир Ілліч вражав не тільки своєю величчю і геніальністю, а й простотою і скромністю. Він не терпів ніяких звеличень своєї особи (Укр. іст. Словник української мови в 11 томах