скромняга

СКРОМНЯ́ГА, и, ч. і ж., розм.

Те саме, що скро́мник і скро́мниця.

Вона була певна, що в майбутньому його жде щось незвичайне, це ж із таких скромняг виростають ті, що стають потім відомими, роблять відкриття (О. Гончар);

Бачура згадує Петра Гуржія, а бачить перед собою такого ж скромнягу фронтового розвідника Терьоху з Зауралля (М. Чабанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скромняга — СКРОМНЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що скро́мник і скро́мниця. Вона була певна, що в майбутньому його жде щось незвичайне, це ж із таких скромняг виростають ті, що стають потім відомими, роблять відкриття (Гончар, Тронка, 1963, 251)... Словник української мови в 11 томах
  2. скромняга — скромня́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. скромняга — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що скромник і скромниця. Великий тлумачний словник сучасної мови