1. Словник української мови в 11 томах

скрутель

СКРУ́ТЕЛЬ, СКРУ́ТІЛЬ, тля, ч., діал.

1. Петля, кільце.

2. Скрутень.

Скрутлі соломи.

3. Сувій, згорток.

Виліз [Мошко] на скриню, сягнув на поличку, прибиту під самою стелею, і дістав відти скрутіль пожовклих паперів (Фр., II, 1950, 347);

Урядник.. несе книжку під пахвою, а Трохим-десятник — сито з якимись паперовими скрутлями (Козл., Щури.., 1956, 169).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрутель — скру́тель іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. скрутель — скрутіль, -тля, ч., діал. 1》 Петля, кільце. 2》 Скрутень. 3》 Сувій, згорток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрутель — СКРУ́ТЕЛЬ, СКРУ́ТІЛЬ, тля, ч., діал. 1. Петля, кільце. 2. Скрутень. Скрутлі соломи. 3. Сувій, згорток. Виліз [Мошко] на скриню, сягнув на поличку, прибиту під самою стелею, і дістав відти скрутіль пожовклих паперів (І. Франко); Урядник .. Словник української мови у 20 томах
  4. скрутель — ДЖГУТ (ЖГУТ рідко) (туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи тощо), СКРУЦА́К діал.; СКРУ́ТЕНЬ (СКРУ́ТІНЬ), СКРУ́ТКА, СКРУ́ТОК, СКРУ́ТЕЛЬ (СКРУ́ТІЛЬ) діал. (з сіна, соломи, прядива); КРУ́ТЕНЬ (КРУ́ТІНЬ) (для розпалювання в печі). Словник синонімів української мови
  5. скрутель — Скрутель, -ля м. Свернутая горстка пеньки, очищенной отъ кострики. Гол. Од. 35. Словник української мови Грінченка