скрута

СКРУ́ТА, и, ж.

1. Складні, важкі обставини, труднощі.

[Панса:] Син добрий самохіть іде в неволю, щоб тільки батькові допомогти. Твій батько — Рим у тяжкій скруті, сину (Л. Укр., II, 1951, 459);

Трудно, звичайно, й зараз, але трудно зовсім якось по-інакшому, бо знаєш тепер, заради чого доводиться скруту переживати, знаєш, що незабаром кінець їй (Гончар, II, 1959, 342);

Історія нашого театру почалася в обставинах найбільшої скрути (Смолич, Театр.., 1940, 242);

Звичайно лагідний [Б. Хмельницький] і стриманий, на слово дотепний, кмітливий у скруті — у гніві був страшний (Панч, Гомон. Україна, 1954, 80);

// у сполуч. із сл. година, хвилина і т. ін. Важкий період для кого-небудь.

Москва! — Сюди В тяжку годину скрути Думками рвався я з біди І прагнув тут побути (Воскр., З перцем!, 1957, 50);

На очі наверталися сльози, але трималась [Леся], не плакала: адже соромно розкисати в години скрути (М. Ол., Леся, 1960, 65);

У хвилину болю й скрути, у життя найтяжчу мить всюди видно, всюди чути, як полощеться й шумить променисте і єдине.. більшовицьке знамено (Рудь, Дон. зорі, 1958, 44);

// Складні душевні переживання, тяжкий моральний стан людини.

Давно вбачав, що муки люті — То жереб мій; Що вік мине в пекучій скруті, В нудьзі німій (Граб., І, 1959, 162);

В ту ніч Михась не міг заснути,— Ні краю ні кінця думкам… Таких тягот, такої скрути Ніколи б не здолав він сам (Воскр., І всерйоз.., 1960, 61).

Вихо́дити (ви́йти) з скру́ти — знаходити можливість, спосіб позбутися труднощів, ускладнень і т. ін.

Миронець зціпив зуби і вирішив не здаватися. Люди довірили йому господарство, перед людьми й звітуватиме.. Не з такої скрути виходив Семен Парамонович! (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 76);

— Ми на правлінні голови ламаємо, як би його вийти з скрути (Минко, Вибр., 1952, 104).

2. Тяжке матеріальне становище; нестатки, нужда.

— Не вкрав я ті гроші — позичив, бо скрута прийшла мені (Вас., І, 1959, 144);

Бачить Петро, як слухають його з заздрістю старі, що прожили в лютій скруті, слухають і сповнюються надіями молоді (Ів., Вел. очі, 1956, 128);

Їм [багатим] усе дозволено, вони не знають скрути і злигоднів (Кочура, Зол. грамота, 1960, 14);

Внаслідок постійних переслідувань з боку об’єднаних сил реакції та її агентури, а також матеріальної скрути здоров’я Я. Галана помітно погіршало (Іст. укр. літ., II, 1956, 596);

// з чим, яка. Брак, недостатня кількість чого-небудь; нестача.

Десь після війни, коли стала скрута з будівельним матеріалом, дідові давали за дуба добрі гроші, але він не продав його (Мушк., День.., 1967, 53);

Кілька разів нагадував [Преображенський], що будівництво якраз зазнає грошової скрути (Ле, Міжгір’я, 1953, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрута — становище безвихідне чи безпорадне? Незрідка чуємо й читаємо: “Потрапив у безвихідне становище”, “Нема виходу з мого становища”, “Як вийти зі скрутного становища?” Жодного з таких висловів не знайдете ні в українській літературній класиці, ні у фольклорі. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. скрута — скру́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. скрута — Труднощі, важкі обставини, скрутне становище, с. безвихідь, р. скрут; (матеріяльна) злидні, нестатки; (з чим) брак <�нестача> чого. Словник синонімів Караванського
  4. скрута — див. біда Словник синонімів Вусика
  5. скрута — -и, ж. 1》 Складні, тяжкі обставини, труднощі. || у сполуч. зі сл. година, хвилина і т. ін. Тяжкий період для кого-небудь. || Складні душевні переживання, тяжкий моральний стан людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. скрута — СКРУ́ТА, и, ж. 1. Складні, важкі обставини, труднощі. [Панса:] Син добрий самохіть іде в неволю, щоб тільки батькові допомогти. Твій батько – Рим у тяжкій скруті, сину (Леся Українка); Трудно, звичайно, й зараз, але трудно зовсім якось по-інакшому... Словник української мови у 20 томах
  7. скрута — БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ЧА перев. мн., рідше, УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ) підсил., УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО) підсил., ЗЛИ́ДНІ мн. підсил., ЗЛИДЕ́ННІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
  8. скрута — Скрута, -ти ж. Стѣсненное, затруднительное, тяжелое положеніе, состояніе, со множествомъ хлопотъ, дѣла. Словник української мови Грінченка