скрута

БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ЧА перев. мн., рідше, УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ) підсил., УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО) підсил., ЗЛИ́ДНІ мн. підсил., ЗЛИДЕ́ННІСТЬ підсил., ЗЛИДНО́ТА підсил., НУЖДА́ підсил., МІЗЕ́РІЯ підсил. рідше, БІДНОТА́ підсил. розм., БІДО́ТА підсил. розм., УБО́ЖЕСТВО (ВБО́ЖЕСТВО) підсил. заст., ХАРПА́ЦТВО підсил. рідше, ЖЕБРА́ЦТВО підсил. рідше, БІДА́ЦТВО рідко, ЗЛИДА́РСТВО підсил. рідко. Перше гарне вражіння зникло: вона придивилася краще до хатини; вона завважила те, що не кинулося їй у вічі першої хвилини, і бідність та нестатки стали визначатися ще дужче, ніж охайність та щирість господарки (Л. Яновська); — Нам, поколінню, за яким фронти і недостатки, природно було бажати, щоб хоч діти наші виростали серед краси і комфорту (О. Гончар); — Куди не глянь — кругом злидні та недостачі, хата валиться — пустіє: упаде коли-небудь оселя — придушить... (Панас Мирний); Весь час (дружина) озиралася, чи все в домі гаразд, чи не помічають гості убогості їхнього життя (І. Ле); У Франції переслідується одверте жебрацтво. Але голод і убозтво змушують іти на хитрощі, а іноді і на приниження, гірше за випрошування милостині (П. Панч); Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити... Біднота несказанна, злидні невилазні (Панас Мирний); І досада на свою злиденність, і заздрість на Власова багатство мучили його (Панас Мирний); Довго рилися (гайдамаки) в шматті і, сердиті, кинули врешті. — Злидота така, нічого й потягти! — сердито грюкнув один віком і лайнувся зло (А. Головко); Хто у службі не бував, той і нужди не видав (прислів'я); Одні (робітники) оповідали про свою домашню мізерію, про сварки в родині (І. Франко); Кругом нас неправда, горе і біднота, аж серце стискає від гіркої муки (М. Коцюбинський); Мудросте-науко! Гарная перлино! Хоч сама безцінна, всім даєш ти ціну. Що мені з тобою бідність і харпацтво? (А. Кримський); — Про те, щоби запомогтися бідному чоловікові з того заробітку.., — про те нині нема що й думати. Жебрацтво та й годі! (І. Франко); На весь кишлак, як правило, один чи два ішани-куркулі... Вони князьками почувалися серед цього загального злидарства (І. Ле).

I. БРАК кого-чого (відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь), НЕСТА́ЧА чого, у чому, НЕСТА́ТОК чого, у чому, ДЕФІЦИ́Т чого, у чому, з чим, СКРУ́ТА з чим, яка, ГО́ЛОД на що, який, підсил., КРИ́ЗА яка, підсил., СУТУ́Ж на що, на кого, підсил. рідко; НЕДОСТА́ЧА чого, у чому, НЕХВА́ТКА розм., НЕДОХВА́Т розм. рідко, НЕВИ́СТАЧКА розм. рідко, НЕДОСТА́ТНІСТЬ чого, яка, мед. (відсутність достатньої кількості); ВІДСУ́ТНІСТЬ (повний брак). Груди дівчинки здіймались важко, часто; хвора, здавалось, не встигала дихати, задихалась від браку повітря (Ю. Збанацький); В селі завжди була нестача води, особливо в літню спеку, коли рівень її спадав (М. Томчаній); — Під моєю (Потоцького) булавою стоїть сорок п'ять тисяч хороброго війська, сто гармат. В ядрах, у поросі нестатку немає і не буде (Н. Рибак); — Розумієш, — каже Панько, — дефіцит із гітарами. Може, гармошку подужаєш (Ю. Яновський); Книжковий голод; Паливна криза; — А чого ви, Килино, не налагодите своє особисте життя? — А з ким його налагоджу? Хіба не знаєте, який у нас сутуж на мужиків? (Ю. Мокрієв); Того року був недорід: хліба в людей було обмаль, а коли хліба було мало, то і в грошах була недостача (І. Нечуй-Левицький); Киснева недостатність; — Відсутність чемності — теж пережиток варварства, а от живемо й терпимо (О. Довженко).

ТРУ́ДНОЩІ мн. (чого, які і без додатка — скрутні, важкі обставини, в яких щось відбувається, триває), УТРУ́ДНЕННЯ, СКРУ́ТА, СКРУТ розм., ТРУДНА́ЦІЯ розм., ТРУДНО́ТА розм. Він чесно йшов дорогою життя, в путі важкій у бурю і негоду не скаржився на труднощі походу (І. Гончаренко); Трудно, звичайно, й зараз, але трудно зовсім якось по-іншому, бо знаєш тепер, заради чого доводиться скруту переживати (О. Гончар); Ми отак молоком більше перебиваємося, бо такий скрут — ніколи ще такого не було... (Г. Косинка); З великим запалом узявся він до праці; усі труднації, всі перешкоди тільки заохочували його (М. Коцюбинський); — Я вже давно живу в Одесі і вмію й по-вашому говорити, — обізвалась Гликерія, — трудно було навчитися, але я таки перемогла трудноту й навчилась (І. Нечуй-Левицький). — Пор. зли́годні.