1. Словник української мови в 11 томах

скрушний

СКРУШНИ́Й, а́, е́. Який виражає сум, журбу; скорботний.

Він уже готовий був жбурнути у вічі лайкою, але впіймав скрушний погляд тітки Оксани, плечем одчинив двері (Мушк., Чорний хліб, 1960, 119);

// Сповнений суму, журби.

Відчував [Байда], що Ярошеві тяжко на серці.. Недарма ж вилетіло з його грудей оте скрушне «хоч ти вже не підведи» (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 159).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрушний — скрушни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скрушний — -а, -е. Який виражає сум, журбу; скорботний. || Сповнений суму, журби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрушний — СКРУШНИ́Й, а́, е́. Який виражає сум, журбу; скорботний. Він уже готовий був жбурнути у вічі лайкою, але впіймав скрушний погляд тітки Оксани, плечем одчинив двері (Ю. Мушкетик); // Сповнений суму, журби. Відчував [Байда], що Ярошеві тяжко на серці .. Словник української мови у 20 томах
  4. скрушний — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ... Словник синонімів української мови