скрушно
СКРУ́ШНО. Присл. до скрушни́й.
Для неї давно стало ясно, що в їхньому житті не все гаразд.. Скрушно поглянула на сина, на чоловіка і почала збиратися (Ле, Хмельницький, І, 1957, 62);
— Не поцілив,— скрушно зітхнув Йонька.— Уже годів з двадцять, як стріляв (Тют., Вир, 1964, 399);
Він.. підтягував до світла понівечені чоботята й скрушно похитував головою (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 129).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скрушно — скру́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- скрушно — Присл. до скрушний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скрушно — див. печальний Словник чужослів Павло Штепа
- скрушно — СКРУ́ШНО. Присл. до скрушни́й. Для неї давно стало ясно, що в їхньому житті не все гаразд .. Скрушно поглянула на сина, на чоловіка і почала збиратися (Іван Ле); – Не поцілив, – скрушно зітхнув Йонька. Словник української мови у 20 томах