1. Словник української мови в 11 томах

скріпити

СКРІПИ́ТИ див. скрі́плювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скріпити — скріпи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скріпити — див. скріплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скріпити — СКРІПИ́ТИ див. скрі́плювати. Словник української мови у 20 томах
  4. скріпити — скріпля́ти / скріпи́ти дух (си́ли) чий (чиї), кому. Робити кого-небудь морально стійким, непохитним. Надійся лиш на себе і свій дух Скріпляй, зміцняй (М. Фразеологічний словник української мови
  5. скріпити — З'Є́ДНУВАТИ (об'єднувати одну з одною якимсь способом окремі частини — деталі, кінці і т. ін.), СПОЛУЧА́ТИ, СПОЛУ́ЧУВАТИ рідше, ЄДНА́ТИ, ЗЛУЧА́ТИ рідко; СХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ (перев. швидко або тимчасово); ЗЧІ́ПЛЮВАТИ, ЗЧЛЕНО́ВУВАТИ техн. Словник синонімів української мови