1. Словник української мови в 11 томах

скупарство

СКУПА́РСТВО, а, с. Властивість за знач. скупи́й 1.

Про нього говорено, що він незвичайно доброго серця, їй закидувано [закидалося] скупарство (Коб., II, 1956, 32);

— Сам бог-отець видить — від душі одриваю!.. — Ох, Володимире, Володимире, заведе скупарство і грошолюбство вас не до бога, а в сліди безп’ятого [чорта] (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупарство — скупа́рство іменник середнього роду скупість Орфографічний словник української мови
  2. скупарство — -а, с. Властивість за знач. скупий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скупарство — СКУПА́РСТВО, а, с. Властивість за знач. скупи́й 1. Про нього говорено, що він незвичайно доброго серця, їй закидувано [закидалося] скупарство (О. Кобилянська); – Сам Бог-отець видить – від душі одриваю!.. Словник української мови у 20 томах