1. Словник української мови в 11 томах

скупати

СКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, перех. Док. до купа́ти.

— Породила мене мати В високих палатах. Та й понесла серед ночі У Дніпрі скупати. Купаючи, розмовляла Зо мною, малою (Шевч., І, 1951, 358);

Роздягли [дівчинку]. Скупали. Наділи чисту сорочку. — О, як нова копійка! — всміхнулася «тьотя Галя» — завідувачка (Головко, І, 1957, 90);

Ну хто ж свою дитиночку не прийме до ладу,— не справить їй хустиночку, скупає у меду? (Тич., II, 1957, 11);

*Образно. Ох, як любо Скупати в холоді лице жаркеє І слухать ..таємні вісти [вісті], Що шепче вкруг трава й листки на дубі! (Фр., XIII, 1954, 86).

◊ Скупа́ти ру́ки в(у) крові́ — убити кого-небудь; бути причетним до вбивства.

Здавалося йому, що якби знайшов ворога і відомстив, скупав руки у ворожій крові,— все минуло би ся (Хотк., II, 1966, 108);

Як (мов, немо́в і т. ін.) скупа́ли в окро́пі кого: а) комусь раптом стало жарко; хтось дуже розхвилювався.

Враз Гогіашвілі мовби скупали в окропі!.. Він побачив довгасту ямку, заповнену водою.., зовсім не схожу на слід людської ноги (Загреб., Шепіт, 1966, 351);

б) хтось дуже запальний, гарячий, гнівний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупати — скупа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скупати — -аю, -аєш, перех. Док. до купати. Скупати руки в(у) крові — убити кого-небудь; бути причетним до вбивства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скупати — СКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, кого, що. Док. до купа́ти. – Породила мене мати В високих палатах. Та й понесла серед ночі У Дніпрі скупати. Купаючи, розмовляла Зо мною, малою (Т. Шевченко); Роздягли [дівчинку]. Скупали. Наділи чисту сорочку. – О, як нова копійка!... Словник української мови у 20 томах
  4. скупати — скупа́ти ру́ки в крові́. Убити кого-небудь або бути причетним до вбивства. Здавалося йому, що якби знайшов ворога і відомстив, скупав руки у ворожій крові,— все минуло би ся (Г. Хоткевич). як (мов, ні́би і т. ін.) скупа́ли в окро́пі кого. Фразеологічний словник української мови
  5. скупати — КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. скупати — I. Скупа́ти, -па́ю, -єш гл. Выкупать. --------------- II. Скупати, -паю, -єш сов. в. скупи́ти, -плю́, -пиш, гл. — кого. Въ свадебномъ обрядѣ: дать кому вознагражденіе за то, что онъ уступитъ свое мѣсто, сойдетъ съ него. Словник української мови Грінченка