скупатися
СКУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся. Док. до купа́тися.
Виспавшись добре в холодку, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин (Н.-Лев., II, 1956, 307);
Кудлатий пес, що має титул Лорда, Скупався й вивалявся у піску (Рильський, II, 1960, 82);
[Пелагія:] Може, хоч скупаєшся? Водичка гаряченька є. [Юля:] Дякую. З охотою (Мороз, П’єси, 1959, 211);
*Образно. Молода струнка яворина.. високо сягає рябеньким стовбуром, щоб зеленим верховіттям осміхнутись до блакитного неба, скупатись у золотому промінні (Коцюб., І, 1955, 35).
◊ Скупа́тися в(у) крові́ — вчинити багато вбивств; бути винним у вбивстві багатьох людей.
[Голос покликача:] Відпущеник Нартал сказав, що він не хоче знати Риму, що він би хтів скупатись в римській крові, за теє суд його позбавив слова (Л. Укр., II, 1951, 528).
Значення в інших словниках
- скупатися — скупа́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скупатися — -аюся, -аєшся. Док. до купатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скупатися — СКУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся. Док. до купа́тися. Виспавшись добре в холодку, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин (І. Нечуй-Левицький); Кудлатий пес, що має титул Лорда, Скупався й вивалявся у піску (М. Рильський); [Пелагія:] Може, хоч скупаєшся?... Словник української мови у 20 томах
- скупатися — скупа́тися в крові́. Вчинити багато вбивств або бути винним у вбивстві багатьох людей. (Голос покликача:) Відпущеник Нартал сказав, що він не хоче знати Риму, що він би хотів скупатись в римській крові, за теє суд його позбавив слова (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
- скупатися — Скупатися, -паюся, -єшся гл. Выкупаться. Ой, бабусю, бабусю, яка ж ти погана! Пішла б ти на лотоки та би ся скупала. Чуб. V. 1131. Словник української мови Грінченка