1. Словник української мови у 20 томах

скупатися

СКУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся.

Док. до купа́тися.

Виспавшись добре в холодку, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин (І. Нечуй-Левицький);

Кудлатий пес, що має титул Лорда, Скупався й вивалявся у піску (М. Рильський);

[Пелагія:] Може, хоч скупаєшся? Водичка гаряченька є. [Юля:] Дякую. З охотою (З. Мороз);

* Образно. Молода струнка яворина .. високо сягає рябеньким стовбуром, щоб зеленим верховіттям осміхнутись до блакитного неба, скупатись у золотому промінні (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупатися — скупа́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скупатися — -аюся, -аєшся. Док. до купатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скупатися — скупа́тися в крові́. Вчинити багато вбивств або бути винним у вбивстві багатьох людей. (Голос покликача:) Відпущеник Нартал сказав, що він не хоче знати Риму, що він би хотів скупатись в римській крові, за теє суд його позбавив слова (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  4. скупатися — СКУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся. Док. до купа́тися. Виспавшись добре в холодку, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. скупатися — Скупатися, -паюся, -єшся гл. Выкупаться. Ой, бабусю, бабусю, яка ж ти погана! Пішла б ти на лотоки та би ся скупала. Чуб. V. 1131. Словник української мови Грінченка