скупати
СКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, кого, що.
Док. до купа́ти.
– Породила мене мати В високих палатах. Та й понесла серед ночі У Дніпрі скупати. Купаючи, розмовляла Зо мною, малою (Т. Шевченко);
Роздягли [дівчинку]. Скупали. Наділи чисту сорочку. – О, як нова копійка! – всміхнулася “тьотя Галя” – завідувачка (А. Головко);
Ну хто ж свою дитиночку не прийме до ладу, – не справить їй хустиночку, скупає у меду? (П. Тичина);
* Образно. Ох, як любо Скупати в холоді лице жаркеє І слухать .. таємні вісти [вісті], Що шепче вкруг трава й листки на дубі! (І. Франко).
◇ Умоча́ти (умо́чувати) / умочи́ти (скупа́ти) ру́ки в крові́ див. умоча́ти¹;
(1) Як (мов, ні́би і т. ін.) скупа́ли в окро́пі кого:
а) хтось раптом відчув жар в усьому тілі від несподіваного здогаду, від сильних переживань, страху і т. ін.
І враз Гогіашвілі мовби скупали в окропі! На жалюгідних залишках слідової смуги він побачив довгасту ямку.., зовсім не схожу на слід людської ноги (П. Загребельний);
б) хтось дуже запальний, гнівний.
Хлопець дуже розлютився, його ніби скупали в окропі (з усн. мови).
Значення в інших словниках
- скупати — скупа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скупати — -аю, -аєш, перех. Док. до купати. Скупати руки в(у) крові — убити кого-небудь; бути причетним до вбивства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скупати — скупа́ти ру́ки в крові́. Убити кого-небудь або бути причетним до вбивства. Здавалося йому, що якби знайшов ворога і відомстив, скупав руки у ворожій крові,— все минуло би ся (Г. Хоткевич). як (мов, ні́би і т. ін.) скупа́ли в окро́пі кого. Фразеологічний словник української мови
- скупати — КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- скупати — СКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, перех. Док. до купа́ти. — Породила мене мати В високих палатах. Та й понесла серед ночі У Дніпрі скупати. Купаючи, розмовляла Зо мною, малою (Шевч., І, 1951, 358); Роздягли [дівчинку]. Скупали. Наділи чисту сорочку. Словник української мови в 11 томах
- скупати — I. Скупа́ти, -па́ю, -єш гл. Выкупать. --------------- II. Скупати, -паю, -єш сов. в. скупи́ти, -плю́, -пиш, гл. — кого. Въ свадебномъ обрядѣ: дать кому вознагражденіе за то, что онъ уступитъ свое мѣсто, сойдетъ съ него. Словник української мови Грінченка