скуток

СКУ́ТОК, тку, ч., заст. Наслідок, результат.

Мова лилася, кипіла.. Про злі у розлуці пригоди, Про скутки нерівного бою… (Стар., Вибр., 1959, 59);

Агітація мала незначні скутки: жодній агітації Єлена не піддавалася (Хотк., Довбуш, 1965, 160);

Напишу до одної кримської меценатки, хоч сливе напевне думаю, що то буде без скутку (Л. Укр., V, 1956, 312).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скуток — НА́СЛІДОК (те, що виходить, випливає з чого-небудь, зумовлюється якоюсь причиною), ПО́СЛІДОК заст., СКУ́ТОК заст.; РЕЗУЛЬТА́Т, ВИ́СЛІД рідше (кінець, підсумок якої-небудь цілеспрямованої діяльності; рідше — наслідок узагалі); ПІ́ДСУМОК (те... Словник синонімів української мови
  2. скуток — Ску́ток: — наслідок [48] — наслідок, результат [II] Словник з творів Івана Франка
  3. скуток — Дія, ефект, успіх, справа; наслідок, результат, виконання, закінчення Словник застарілих та маловживаних слів
  4. скуток — ску́ток наслідок, результат (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. скуток — -тку, ч., заст. Наслідок, результат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. скуток — СКУ́ТОК, тку, ч., заст. Наслідок, результат. Мова лилася, кипіла .. Про злі у розлуці пригоди, Про скутки нерівного бою... (М. Старицький); Агітація мала незначні скутки: жодній агітації Єлена не піддавалася (Г. Словник української мови у 20 томах
  7. скуток — ску́ток іменник чоловічого роду наслідок, результат рідко Орфографічний словник української мови
  8. скуток — Ску́ток. Користь, наслідок, результат Запровадженє обов’язкової науки повторительної в школах народних має велике значінє, а при належнім єї поглубленю не остане вона без добродійного скутку для духовного образованя буковиньского населеня (Б. Українська літературна мова на Буковині