1. Словник синонімів української мови

скуток

НА́СЛІДОК (те, що виходить, випливає з чого-небудь, зумовлюється якоюсь причиною), ПО́СЛІДОК заст., СКУ́ТОК заст.; РЕЗУЛЬТА́Т, ВИ́СЛІД рідше (кінець, підсумок якої-небудь цілеспрямованої діяльності; рідше — наслідок узагалі); ПІ́ДСУМОК (те, що одержується після завершення чого-небудь); ПЛІД, ПРОДУ́КТ (результат яких-небудь дій, чиєїсь діяльності); ЕФЕ́КТ (результат, перев. бажаний, яких-небудь цілеспрямованих зусиль). Причина і наслідок; Наслідки землетрусу; — Я зробила аналіз двома способами одночасно. Обидва наслідки збіглись (Ю. Шовкопляс); Результати наукових досліджень; Одержати результат; Серце часом болить і почуває втому, але це результат дороги (М. Коцюбинський); Підсумки життя і творчості; Егоїзм — законне дитя старого світу, продукт найбільшої його пристрасті (М. Чабанівський); Вибух не дав потрібного ефекту (Д. Ткач).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скуток — Ску́ток: — наслідок [48] — наслідок, результат [II] Словник з творів Івана Франка
  2. скуток — ску́ток іменник чоловічого роду наслідок, результат рідко Орфографічний словник української мови
  3. скуток — Ску́ток. Користь, наслідок, результат Запровадженє обов’язкової науки повторительної в школах народних має велике значінє, а при належнім єї поглубленю не остане вона без добродійного скутку для духовного образованя буковиньского населеня (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. скуток — -тку, ч., заст. Наслідок, результат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. скуток — СКУ́ТОК, тку, ч., заст. Наслідок, результат. Мова лилася, кипіла .. Про злі у розлуці пригоди, Про скутки нерівного бою... (М. Старицький); Агітація мала незначні скутки: жодній агітації Єлена не піддавалася (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. скуток — ску́ток наслідок, результат (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. скуток — Дія, ефект, успіх, справа; наслідок, результат, виконання, закінчення Словник застарілих та маловживаних слів
  8. скуток — СКУ́ТОК, тку, ч., заст. Наслідок, результат. Мова лилася, кипіла.. Про злі у розлуці пригоди, Про скутки нерівного бою… (Стар., Вибр., 1959, 59); Агітація мала незначні скутки: жодній агітації Єлена не піддавалася (Хотк. Словник української мови в 11 томах