скути

I. КУВА́ТИ (б'ючи молотком, надавати металу потрібної форми), ВИКО́ВУВАТИ, СКО́ВУВАТИ, ПРОКО́ВУВАТИ, КЛЕПА́ТИ, ВИКЛЕ́ПУВАТИ, КУ́ТИ діал. — Док.: ви́кувати, скува́ти, прокува́ти, ви́клепати, ску́ти, ви́кути. Прийшли вже сапери доми будувати, І в кузнях танкісти кують лемеші (М. Нагнибіда); По кузнях грюкали молоти, бо ж треба було скувати кілька десятків тисяч підків (О. Ільченко); А в тій кузні коваль клепле (І. Франко); (Романюк:) Оце, пане старосто, хочу виклепати з оцього цепу ще кілька наручників (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скути — ску́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. скути — скую, скуєш, док., перех., рідко. Те саме, що скувати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скути — СКУ́ТИ, скую́, скує́ш, док., кого, що, рідко. Те саме, що скува́ти; // безос. Все, що видно оку, Снігом замело; Річеньку широку Кригою скуло (П. Грабовський); * Образно. Не скути кайданами душі народні! (І. Нехода). Словник української мови у 20 томах
  4. скути — ску́ти: ◊ ску́ти морду → морда Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. скути — СКУ́ТИ, скую́, скує́ш, док., перех., рідко. Те саме, що скува́ти; // безос. Все, що видно оку. Снігом замело; Річеньку широку Кригою скуло (Граб., І, 1959, 319); *Образно. Не скути кайданами душі народні! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 193). Словник української мови в 11 томах