скути
СКУ́ТИ, скую́, скує́ш, док., кого, що, рідко.
Те саме, що скува́ти;
// безос.
Все, що видно оку, Снігом замело; Річеньку широку Кригою скуло (П. Грабовський);
* Образно. Не скути кайданами душі народні! (І. Нехода).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скути — ску́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- скути — скую, скуєш, док., перех., рідко. Те саме, що скувати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скути — ску́ти: ◊ ску́ти морду → морда Лексикон львівський: поважно і на жарт
- скути — I. КУВА́ТИ (б'ючи молотком, надавати металу потрібної форми), ВИКО́ВУВАТИ, СКО́ВУВАТИ, ПРОКО́ВУВАТИ, КЛЕПА́ТИ, ВИКЛЕ́ПУВАТИ, КУ́ТИ діал. — Док.: ви́кувати, скува́ти, прокува́ти, ви́клепати, ску́ти, ви́кути. Словник синонімів української мови
- скути — СКУ́ТИ, скую́, скує́ш, док., перех., рідко. Те саме, що скува́ти; // безос. Все, що видно оку. Снігом замело; Річеньку широку Кригою скуло (Граб., І, 1959, 319); *Образно. Не скути кайданами душі народні! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 193). Словник української мови в 11 томах