1. Словник української мови в 11 томах

скучити

СКУ́ЧИТИ див. скуча́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скучити — ску́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скучити — (за ким) стужитися, знудитися. Словник синонімів Караванського
  3. скучити — див. скучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скучити — СКУ́ЧИТИ див. скуча́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. скучити — Скуча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. скучити, -чу, -чиш, гл. Скучать, соскучиться. Скучає, як собака за києм. Ном. № 5021. Ти б поїхав та й не барився, щоб я не скучила. Мет. 56. Словник української мови Грінченка