скілька
СКІ́ЛЬКА, ко́х, числ. неознач.-кільк., розм. Те саме, що кі́лька².
Підходить [Любов] до піаніно і бере скілька акордів, не сідаючи (Л. Укр., II, 1951, 10);
Незчулися [хлопці], як у роботі пролетіло скілька днів (Вас., II, 1959, 235).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скілька — -кох, числ. неознач.-кільк., розм. Те саме, що кілька II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скілька — СКІ́ЛЬКА, ко́х, числ. неознач.-кільк., розм. Те саме, що кі́лька². Підходить [Любов] до піаніно і бере скілька акордів, не сідаючи (Леся Українка); Незчулися [хлопці], як у роботі пролетіло скілька днів (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- скілька — Скі́лька, -ко́х, -ко́м, -кома́ (декілька) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скілька — Скілька, скільки, скілько мѣст. 1) Сколько. Рудч. Ск. І. 65. Не питав і не знав де вони і скільки. ЗОЮР. І. 9. 2) Нѣсколько. Зібралось ще скілько сусідочок. МВ. ІІ. 54. 3) = стілько. Не скілько смаку, тілько більше гріху. Ном. Словник української мови Грінченка