скіпочка

СКІ́ПОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до скі́пка.

Знай кида [Маруся] на Василя то пісочком, то скіпочками (Кв.-Осн., II, 1956, 48);

Вмокаючи час від часу тоненьку скіпочку в чорнило, неквапливо й зосереджено водив [хлопець] нею по гладенькій поверхні дошки (Коз., Гарячі руки, 1960, 41);

*У порівн. [Нартал:] От візьмуть нас.. гарненько всіх засмолять і запалять, мов скіпочки. І будем ми світити в садах у цезаря (Л. Укр., II, 1951, 434).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скіпочка — див. колючка Словник синонімів Вусика
  2. скіпочка — Скі́почка, -чки, -чці; -почки́, -чо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. скіпочка — СКІ́ПОЧКА, и, ж. Зменш. до скі́пка. Знай кида [Маруся] на Василя то пісочком, то скіпочками (Г. Квітка-Основ'яненко); Вмокаючи час від часу тоненьку скіпочку в чорнило, неквапливо й зосереджено водив [хлопець] нею по гладенькій поверхні дошки (В. Словник української мови у 20 томах
  4. скіпочка — скі́почка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири скі́почки Орфографічний словник української мови
  5. скіпочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до скіпка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. скіпочка — Скіпа, -пи ж. Щепка. Угор. Висох як скіпа. ум. скіпка, скіпочка. Кому йдеться, то й на скіпку прядеться. Ном. № 1668. Скіпочку засвітила. Гол. І. 58. Словник української мови Грінченка