1. Словник української мови в 11 томах

скіпчик

СКІ́ПЧИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до скіпе́ць¹.

Олександр Івашко обдивився місцевість, кожен скіпчик, перевірив гранати й поповз (Панч, Іду, 1946, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скіпчик — скі́пчик іменник чоловічого роду яма глибиною в одну лопату діал. Орфографічний словник української мови
  2. скіпчик — -а, ч., діал. Зменш.-пестл. до скіпець I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скіпчик — СКІ́ПЧИК, а, ч., діал. Зменш. до скіпе́ць¹. Олександр Івашко обдивився місцевість, кожен скіпчик, перевірив гранати й поповз (П. Панч). Словник української мови у 20 томах