1. Орфографічний словник української мови

скіпчик

скі́пчик

іменник чоловічого роду

яма глибиною в одну лопату

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скіпчик — -а, ч., діал. Зменш.-пестл. до скіпець I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скіпчик — СКІ́ПЧИК, а, ч., діал. Зменш. до скіпе́ць¹. Олександр Івашко обдивився місцевість, кожен скіпчик, перевірив гранати й поповз (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  3. скіпчик — СКІ́ПЧИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до скіпе́ць¹. Олександр Івашко обдивився місцевість, кожен скіпчик, перевірив гранати й поповз (Панч, Іду, 1946, 56). Словник української мови в 11 томах