скіпчик

скі́пчик

-а, ч., діал.

Зменш.-пестл. до скіпець I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скіпчик — скі́пчик іменник чоловічого роду яма глибиною в одну лопату діал. Орфографічний словник української мови
  2. скіпчик — СКІ́ПЧИК, а, ч., діал. Зменш. до скіпе́ць¹. Олександр Івашко обдивився місцевість, кожен скіпчик, перевірив гранати й поповз (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  3. скіпчик — СКІ́ПЧИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до скіпе́ць¹. Олександр Івашко обдивився місцевість, кожен скіпчик, перевірив гранати й поповз (Панч, Іду, 1946, 56). Словник української мови в 11 томах