1. Словник української мови в 11 томах

скіць

СКІЦЬ, присудк. сл., діал. Уживається за знач. скі́цнути.

Троянці наші.. На землю скіць — як там були! І зараз стали розкладатись (Котл., І, 1952, 164);

Мужик лишив козу серед дороги, а сам скіць через рів. Пішов полями! Відрікся кози! (Март., Тв., 1954, 203).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скіць — скіць присудкове слово незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. скіць — присудк. сл., діал. Уживається за знач. скіцнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скіць — СКІЦЬ, діал. Уживається як пред. за знач. скі́цнути. Троянці наші .. На землю скіць – як там були! І зараз стали розкладатись (І. Котляревський); Мужик лишив козу серед дороги, а сам скіць через рів. Пішов полями! Відрікся кози! (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  4. скіць — Скіць! меж. = скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були. Котл. Ен. IV. 14. Словник української мови Грінченка