слабак
СЛАБА́К, и, ч., розм.
1. Той, хто мас невелику фізичну силу.
Здалеку Рубін здавався йому слабаком, але в міру того, як Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (Сенч., Опов., 1959, 3).
2. Той, хто не відзначається твердістю, стійкістю, силою волі.
— Деяких наших сталеварів калічать оті, що з блокнотами та фотоапаратами по цеху швендяють.. Тямкуватай [тямкий] не зіпсується, а слабак — швидко (Рудь, Гомін.., 1959, 98).
3. перен. Людина, яка не має певних знань, навиків і т. ін.
[Михайло:] Звідки у вас такі спортивні знання? [Поліна:] О, можете бути певні, я вам не який-небудь слабак (Собко, П’єси, 1958, 367).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слабак — слаба́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- слабак — див. слабий Словник синонімів Вусика
- слабак — -а, ч., розм. 1》 Той, хто має невелику фізичну силу. 2》 Той, хто не відзначається твердістю, стійкістю, силою волі. 3》 перен. Людина, яка не має певних знань, навичок тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слабак — СЛАБА́К, а́, ч., розм. 1. Той, хто мас невелику фізичну силу. Здалеку Рубін здавався йому слабаком, але в міру того, як Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (І. Сенченко). 2. Той, хто не відзначається твердістю, стійкістю, силою волі. Словник української мови у 20 томах
- слабак — ЛЕГКОДУ́Х (людина з слабкою волею), СЛАБОДУ́Х, СЛАБОДУ́ХИЙ, ГАНЧІ́РКА зневажл., КВАЧ зневажл., СЛАБА́К зневажл., СЛИМА́К зневажл., СЛИЗНЯ́К зневажл., СЛИНЬКО́ зневажл. Щоб потурати отаким легкодухам та боягузам, за це вже хай вибачають! (А. Словник синонімів української мови