славайсу

СЛА́ВАЙСУ, виг., діал., заст. Слава Ісусу.

Парубок ввічливо зняв капелюха й привітався до них: «Славайсу!» З цього можна було зрозуміти, що люди — з західних областей України (Ю. Янов., Мир, 1956, 110).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славайсу — сла́вайсу вигук незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. славайсу — виг., діал. Слава Ісусу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. славайсу — СЛА́ВАЙСУ, виг., розм. Слава Ісусу. Парубок ввічливо зняв капелюха й привітався до них: “Славайсу!” З цього можна було зрозуміти, що люди – з західних областей України (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах