славетно
СЛАВЕ́ТНО. Присл. до славе́тний.
Чи то ж — оповідай мені — не вони Стинали славетно врагів голови; Чи то ж не їх мужність та сила В пригоді тебе боронила? (Граб., І, 1959, 305);
Він [стяг] на Керч і Тамань, на Потсдамський прорив Легендарних матросів славетно водив (Нагн., Вибр., 1957, 118).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- славетно — славе́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- славетно — Присл. до славетний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- славетно — СЛАВЕ́ТНО. Присл. до славе́тний. Чи то ж – оповідай мені – не вони Стинали славетно врагів голови; Чи то ж не їх мужність та сила В пригоді тебе боронила? (П. Грабовський); Він [стяг] на Керч і Тамань, на Потсдамський прорив Легендарних матросів славетно водив (М. Нагнибіда). Словник української мови у 20 томах