слебезувати

СЛЕБЕЗУВА́ТИ і СЛЕБІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.

1. Читати по складах.

Досі Наумаха не знала, що Семен вчиться грамоти.. Наумаха аж скипіла, почувши, як її Семенко слебезував з навісної книжка (Коцюб., І, 1955, 102);

[Стеха:] А ти письменний? [Гапон:] Слебезую потроху (Сам., II, 1958, 158);

// Мляво, повільно, одноманітно читати або розповідати.

Давись, як слебізуе, аж нудно слухати (Сл. Гр.).

2. Недоброзичливо, несхвально обговорювати кого-, що-небудь; пересуджувати.

По городу пішла поголоска. Люда слебезували про їх довгі гулянки удвох поза городом (Мирний, III, 1954, 198).

3. Говорити багато, без упину, безладно, часто про що-небудь неістотне, нецікаве, не варте уваги.

Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Мирний, IV, 1955, 78);

// Говорити запобігливо, підлесливо.

— А ми ждемо, не дождемося вас,— почав він слебезувати перед нею (Мирний, IV, 1955, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слебезувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  2. слебезувати — Слебезува́ти: Слебе́зува́ти: — читати буква за буквою [VIII] — читати по складах [13;15;21;51,IV] — читати по складах, невміло читати [22,I] Словник з творів Івана Франка
  3. слебезувати — і слебізувати, -ую, -уєш, недок., розм. 1》 Читати по складах. || Мляво, повільно, одноманітно читати або розповідати. 2》 Недоброзичливо, несхвально обговорювати кого-, що-небудь; пересуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. слебезувати — Базікати; читати по складах Словник застарілих та маловживаних слів
  5. слебезувати — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл. Словник синонімів української мови
  6. слебезувати — СЛЕБЕЗУВА́ТИ, СЛЕБІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Читати по складах. Досі Наумаха не знала, що Семен вчиться грамоти .. Наумаха аж скипіла, почувши, як її Семенко слебезував з навісної книжка (М. Коцюбинський); [Стеха:] А ти письменний?... Словник української мови у 20 томах
  7. слебезувати — слебезува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  8. слебезувати — див. ЧИТАТИ; (язиком) пащекувати, просторікувати; (перед ким) стелитися, упадати. Словник синонімів Караванського