слебезувати

БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл., ШКАБАРЧА́ТИ зневажл., СЛЕБЕЗУВА́ТИ (СЛЕБІЗУВА́ТИ) розм., МАРНОСЛО́ВИТИ рідше, ГАЛА́КАТИ розм. рідше, ҐАЛАМА́ҐАТИ діал.; ТЕРЕВЕ́НИТИ зневажл., ЛЕПЕТА́ТИ розм., ЛОПОТА́ТИ (ЛОПОТІ́ТИ) розм. (говорити про щось незначне, несерйозне); БАЛЯНДРА́СИТИ розм., БАЛАГУ́РИТИ розм. рідше, ПЕРЕБЕНДЮВА́ТИ розм. рідше (пересипаючи мову жартами); ПРОСТОРІ́КУВАТИ (ПРОСТОРІ́КАТИ) розм., РОЗБАЛА́КУВАТИ розм., РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИ розм. (багато, часто беззмістовно, але з претензією, пишномовно і т. ін.). Так вони й життя прожили вкупі — Мотря пащекувала, базікала за десятьох, а Ягор мовчав, як глухий (О. Копиленко); Він (сторож), поклавши хлудину на плече, миролюбно патякає в гурті школярів, що тепер цікаво обступили його колом (С. Васильченко); Марко теревенив і розпатякував цілу дорогу (Григорій Тютюнник); — Мені ще мати, коли я маленьким був, казала — не пасталакай багато, у людей вуха болітимуть (А. Хижняк); Довго гомоніли, галдикали, били та морочили голову (бурсаки), дошукуючись — де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); — Дядьку Кузьмо, ви.. не застрельте мене отут у сараї, — настрашеним голосом просив Джмелик. — Щитай, що й пристрелю, коли будеш отак шкабарчати (Григорій Тютюнник); Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Панас Мирний); І тут не дозволяє (Богдан Михайлович), аби слова стерлися, зашмарували чи змазали суть. Не марнословив, говорив, що на мислі мав (В. Большак); Біля парників уже галакало жіноцтво, озброєне лопатами і граблями (М. Стельмах); — Ії мама тут! Он там стоїть із моїм чоловіком коло брами та й лопотить (О. Кобилянська); Ті (парубки) було зійдуться на вечорниці.. та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався... (О. Стороженко); Ернест усім тягарем свого тіла повісивсь на Начковім плечі і почав просторікувати без перерви (І. Франко). — Пор. верзти́, 2. говори́ти, 2. торохті́ти.

ПЕРЕСУ́ДЖУВАТИ кого, що (детально, часто недоброзичливо обговорювати чиїсь вчинки, поведінку тощо), СУДИ́ТИ розм., СУДА́ЧИТИ про кого-що і без додатка, розм. рідше, СУДИ́ТИ-ГУ́ДИТИ фольк., СЛЕБЕЗУВА́ТИ (СЛЕБІЗУВА́ТИ) про кого-що, розм. Ще довгенько дзигорили матушки, пересуджуючи сусід (І. НечуйЛевицький); Вона якось ходила навіть на ярмарок, а потому судили Маланку на селі: певно баба має гроші (М. Коцюбинський); (Настя:) Як же його мовчать, коли тебе так судять-гудять за твою хліб-сіль (І. Карпенко-Карий); По городу пішла поголоска. Люди слебезували про їх довгі гулянки (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слебезувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  2. слебезувати — Слебезува́ти: Слебе́зува́ти: — читати буква за буквою [VIII] — читати по складах [13;15;21;51,IV] — читати по складах, невміло читати [22,I] Словник з творів Івана Франка
  3. слебезувати — і слебізувати, -ую, -уєш, недок., розм. 1》 Читати по складах. || Мляво, повільно, одноманітно читати або розповідати. 2》 Недоброзичливо, несхвально обговорювати кого-, що-небудь; пересуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. слебезувати — Базікати; читати по складах Словник застарілих та маловживаних слів
  5. слебезувати — СЛЕБЕЗУВА́ТИ, СЛЕБІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Читати по складах. Досі Наумаха не знала, що Семен вчиться грамоти .. Наумаха аж скипіла, почувши, як її Семенко слебезував з навісної книжка (М. Коцюбинський); [Стеха:] А ти письменний?... Словник української мови у 20 томах
  6. слебезувати — слебезува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  7. слебезувати — див. ЧИТАТИ; (язиком) пащекувати, просторікувати; (перед ким) стелитися, упадати. Словник синонімів Караванського
  8. слебезувати — СЛЕБЕЗУВА́ТИ і СЛЕБІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Читати по складах. Досі Наумаха не знала, що Семен вчиться грамоти.. Наумаха аж скипіла, почувши, як її Семенко слебезував з навісної книжка (Коцюб., І, 1955, 102); [Стеха:] А ти письменний?... Словник української мови в 11 томах