1. Словник української мови в 11 томах

слизота

СЛИЗО́ТА, и, ж., розм.

1. Слизькість (на дорогах, стежках і т. ін.), що виникає від дощу, ожеледі тощо.

Кінь не кований та й боїться слизоти (Сл. Гр.);

На гору, йдучи прямо посеред вулиці, повзли якісь сірі жіночі постаті.., силкуючись мовчки подолати слизоту (Григ., Вибр., 1959, 383);

— Де так, сину, довго барився? А я вже чого не передумала: чи не впав на дорозі. Мерзлота, слизота тепер, що й здоровий валиться з ніг (Стельмах, Правда.., 1961, 96).

2. Те саме, що слиз.

Ніздрі його [вовка] затріпотіли і покрилися слизотою (Тют., Вир, 1964, 506);

У нього [коня] задні ноги циркулем, з ока тече якась слизота (Вишня, І, 1956, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слизота — слизо́та іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. слизота — див. ожеледиця Словник синонімів Вусика
  3. слизота — -и, ж., розм. 1》 Слизькість (на дорогах, стежках і т. ін.), що виникає від дощу, ожеледі тощо. 2》 Те саме, що слиз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. слизота — СЛИЗО́ТА, и, ж., розм. 1. Слизькість (на дорогах, стежках і т. ін.), що виникає від дощу, ожеледі тощо. Кінь не кований та й боїться слизоти (Сл. Б. Грінченка); На гору, йдучи прямо посеред вулиці, повзли якісь сірі жіночі постаті.. Словник української мови у 20 томах
  5. слизота — СЛИЗ (в'язка рідина, що виділяється деякими клітинами рослин та живих істот), СЛИЗЬ розм., СЛИЗО́ТА розм. Відомо, що своєрідна риб'яча "шуба" — слиз — допомагає легше переносити зимові холоди (з журналу); Камінь Дракон виліз на поверхню. Словник синонімів української мови
  6. слизота — Слизота, -ти ж. 1) Скользкость, гололедица. Кінь не кований та й боїться слизоти. Волч. у. Ото слизота — ні проїхать, ні пройти. 2) Сукровица. Слизота слизотить (з мертвяка). Мир. ХРВ. 48. Словник української мови Грінченка