слизота

слизо́та

-и, ж., розм.

1》 Слизькість (на дорогах, стежках і т. ін.), що виникає від дощу, ожеледі тощо.

2》 Те саме, що слиз.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слизота — слизо́та іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. слизота — див. ожеледиця Словник синонімів Вусика
  3. слизота — СЛИЗО́ТА, и, ж., розм. 1. Слизькість (на дорогах, стежках і т. ін.), що виникає від дощу, ожеледі тощо. Кінь не кований та й боїться слизоти (Сл. Б. Грінченка); На гору, йдучи прямо посеред вулиці, повзли якісь сірі жіночі постаті.. Словник української мови у 20 томах
  4. слизота — СЛИЗ (в'язка рідина, що виділяється деякими клітинами рослин та живих істот), СЛИЗЬ розм., СЛИЗО́ТА розм. Відомо, що своєрідна риб'яча "шуба" — слиз — допомагає легше переносити зимові холоди (з журналу); Камінь Дракон виліз на поверхню. Словник синонімів української мови
  5. слизота — СЛИЗО́ТА, и, ж., розм. 1. Слизькість (на дорогах, стежках і т. ін.), що виникає від дощу, ожеледі тощо. Кінь не кований та й боїться слизоти (Сл. Гр.); На гору, йдучи прямо посеред вулиці, повзли якісь сірі жіночі постаті.. Словник української мови в 11 томах
  6. слизота — Слизота, -ти ж. 1) Скользкость, гололедица. Кінь не кований та й боїться слизоти. Волч. у. Ото слизота — ні проїхать, ні пройти. 2) Сукровица. Слизота слизотить (з мертвяка). Мир. ХРВ. 48. Словник української мови Грінченка