слоїк

СЛО́ЇК, а, ч. Висока посудина із скла, глини, фаянсу і т. ін. майже циліндричної форми з трохи звуженою верхньою частиною; скляна, глиняна або фаянсова банка.

На верхніх поличках знаходжу в слоїках саго і макарони, сушені груші й халву у круглих дерев’яних коробках (Коцюб., II, 1955, 263);

Марта Гаврилівна принесла термос з гарячим, настояним на липовому цвіті чаєм, слоїк меду (Коз., Сальвія, 1959, 222);

На Полтавщині банку іноді називають слоїком (Полт.-київський діалект.., 1954, 123);

// Флакон, у якому тримають ліки, помаду і т. ін.

Вздовж стін стояли засклені шафи з усякими слоїками, ретортами та блискучими інструментами, звідусіль гостро пахло медикаментами (Козл., Мандрівники, 1946, 31);

Вона спиртом із слоїка помила руки і зразу ж підступила до нього, відкотила розрізаний рукав гімнастьорки і стала розбинтовувати руку (Головко, А. Гармаш, 1954, 325).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слоїк — -а, ч. Висока посудина зі скла, глини, фаянсу і т. ін. майже циліндричної форми з трохи звуженою верхньою частиною; скляна, глиняна або фаянсова банка. || Флакон, у якому тримають ліки, помаду тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. слоїк — СЛО́ЇК, а, ч. Висока посудина із скла, глини, фаянсу і т. ін. майже циліндричної форми з трохи звуженою верхньою частиною; скляна, глиняна або фаянсова банка. Словник української мови у 20 томах
  3. слоїк — (-а) ч.; мол. Пляшка, найчастіше з алкоголем або з-під нього. Як там слоїк, ще не порожній? ПСУМС, 64. // і жрм. Банка з самогоном. <... Словник жарґонної лексики української мови
  4. слоїк — див. банка Словник синонімів Вусика
  5. слоїк — Сло́їк, -їка, у сло́їку; -їки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. слоїк — Сло́їк. Флакон, баночка Ціна одного слоїка 1 зр[иньский], 2 зр[иньских], 3 зр[иньских] і 5 зр[иньских]. Щоденна висилка за попередним надісланєм або за побранєм належитости (Б., 1907, рекл.) // пол. słoik — скляна банка; укр. діал. слоїк — те саме. Українська літературна мова на Буковині
  7. слоїк — сло́їк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  8. слоїк — сло́їк скляна банка (м, ср, ст): На третьому поверсі, там, де моє помешкання, одне з вікон відчинене, і я виразно бачу вазонок з ґеорґінією і слоїк, обв'язаний хустинкою (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. слоїк — Банька, сов. банка; (з ліками) флякон, сов. флакон. Словник синонімів Караванського
  10. слоїк — ПЛЯ́ШЕЧКА (невелика пляшка), ШКА́ЛИК заст., КАЛАМА́Р заст.; ФЛАКО́Н, СЛО́ЇК, СЛОЙ (для ліків, парфумів тощо). У пляшечці з-під ліків масно поблискувала олія (Л. Первомайський); Зашкарублі селянські долоні вибивають з монопольських шкаликів корки (М. Словник синонімів української мови