1. Словник української мови в 11 томах

слугування

СЛУГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. слугува́ти.

Степан за п’ять років свого слугування у Варшаві за денщика поручикові Петрову набачився і людей, і світу (Л. Янов., І, 1959, 207);

Ми знаємо низку висловлювань поетів про те, що наріжним каменем своєї творчої діяльності вони вважають громадське слугування (Рильський, III, 1956, 350);

Сковорода ані землі не мав, ні маєтків. Зате він усе життя своє присвятив слугуванню народові (Тич., III, 1957, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слугування — слугува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. слугування — -я, с. Дія за знач. слугувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слугування — СЛУГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. слугува́ти. Степан за п'ять років свого слугування у Варшаві за денщика поручикові Петрову набачився і людей, і світу (Л. Яновська); Сковорода ані землі не мав, ні маєтків. Зате він усе життя своє присвятив слугуванню народові (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах