случатися

СЛУЧА́ТИСЯ, а́ється, недок., СЛУЧИ́ТИСЯ, чи́ться, док., розм. Те саме, що трапля́тися.

— Чого в молоді годи не случається? — ..мовив він. — Я пам’ятаю, як у свою кріпачку, дівчина така була, так улюбився, що задумував женитись (Мирний, III, 1954, 269);

Чи случалось їй задивитись на палаючий у печі вогонь.., чи дадуть їй було мати масного млинця, то вона візьме його і їсть, і разом регочеться так, що олія тече по підборіддю (Григ., Вибр., 1959, 351);

У Вільні, городі преславнім, Оце случилося недавно (Шевч., II, 1963, 178);

[1-ш а дівчина:] Хіба що там у вас случилось? (Вас., III, 1960, 15);

Забув, якого року, навесні, напередодні паски, повідь случилась така, якої ніхто, ані дід наш, ні дідова баба не знали (Довж., Зач. Десна, 1957, 483).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. случатися — Бути, бувати, бува, видаватися, видатися, повидаватися, випадати, випасти, повипадати, діятися, подіятися, сподіюватися, сподіятися, посподіюватися, доводитися, довестися, подоводитися, коїтися, скоюватися, скоїтися, поскоюватися, укоюватися, укоїтися... Словник чужослів Павло Штепа
  2. случатися — СЛУЧА́ТИСЯ, а́ється, недок., СЛУЧИ́ТИСЯ, чи́ться, док., розм. Те саме, що трапля́тися. – Чого в молоді годи не случається? – .. мовив він. Словник української мови у 20 томах