1. Словник української мови в 11 томах

слідно

СЛІ́ДНО, присл., зах. Видно, помітно.

[Парвус:] А згадай же, що він сказав на запит, чом у нього не слідно культу цезаря в господі: «сим нехтують не тільки християни!» — сказав Руфін, прегордо усміхнувшись (Л, Укр., II, 1951, 425);

Усмішка промайнула ледве слідно по її обличчю (Коб., І, 1956, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слідно — слі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. слідно — присл., зах. Видно, помітно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слідно — СЛІ́ДНО, присл. 1. Видно чийсь слід на землі. На своє свято .. наявки сходяться на данцовщицу. По їх данцю слідно навесні, як паша робиться (з переказу). 2. зах. Видно, помітно. Словник української мови у 20 томах
  4. слідно — слі́дно помітно, видно, зрозуміло (ст): Слідно було, що мене дуже жалував (Шухевич); Тому, що Роман Шухевич був на своє походження як Шухевич аж до пересади гордий, я сказав йому: “Аби слідно було, що перед судом стоїть не хто-небудь, але Шухевич... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. слідно — ПОМІ́ТНО присудк. сл. (можна побачити, помітити, розрізнити органами чуття тощо), ВИ́ДНО, ОЧЕВИ́ДНО, ЗНА́ТИ розм., СЛІ́ДНО діал. Семенець помовчав, проте було помітно по очах, що йому теж не весело (С. Словник синонімів української мови