1. Словник української мови в 11 томах

слідок

СЛІДО́К, дка́, ч.. Пестл. до слід¹ 1.

[Мавка:] Що ж там? Я шукала ягідок, грибків… [Перелесник:] А не приглядалась до моїх слідків? (Л. Укр., III, 1952, 207);

Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще — для мене! — не заніс… (Плужник, Вибр., 1966, 164);

— Ой, пішов ти в море, Мусієчку,— голосила вона мовчки,— та й слід твій солона вода змила. Та коли б я знала та бачила, я б той слідок долонями пригортала та до берега тебе покликала (Ю. Янов., І, 1954, 264).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слідок — слідо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. слідок — -дка, ч. Пестл. до слід I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слідок — СЛІДО́К, дка́, ч. Пестл. до слід¹ 1. [Мавка:] Що ж там? Я шукала ягідок, грибків... [Перелесник:] А не приглядалась до моїх слідків? (Леся Українка); Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще – для мене! – не заніс... (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. слідок — Слідок, -дка м. ум. отъ слід. Словник української мови Грінченка