слізонька
СЛІ́ЗОНЬКА, и, ж. Пестл. до сльоза́.
Умовк кобзар сумуючи: Щось руки не грають. Кругом хлопці та дівчата Слізоньки втирають (Шевч., І, 1963, 45);
Зосталася Маруся сама.. Схилила головоньку на білую ручку, слізоньки з очиць так і капотять! (Кв.-Осн., II, 1956, 35);
[Мотря:] Стелися ж вам путь-доріженька, м’якенько стелися, обігрій вас в путі ясне сонечко весняне, обсуши ваші слізоньки вольний вітер степовий (Мороз, П’єси, 1959, 15);
*Образно. За вікном з вишини хмари слізоньки ллють, нахилилася ніч край вікна (Сос., Близька далина, 1960, 223).
◊ За [дрібни́ми] слі́зоньками [і (й)] сві́ту (сві́та і т. ін.) [бо́жого (бі́лого)] (нічо́го) не ба́чити — те саме, що За слі́зьми́ (сльоза́ми і т. ін.) [і (й)] сві́ту (сві́та) [бі́лого (бо́жого)] (нічо́го) не ба́чити ( див. сльоза́).
Караульні так і женуть її від холодної. Піде, сердешна, додому, за слізоньками й світу не бачить (Кв.-Осн., II, 1956, 265);
Дівчатка.. почали вбиратись.. Джергочуть коло мене, а мені вже так жалко, що й словечка не скажу; за слізоньками світу божого не бачу! (Вовчок, І, 1955, 5);
— От чого я так журюся, Чого ревно плачу, За дрібними слізоньками Світоньку [світонька] не бачу (П. Куліш, Вибр., 1969, 417);
Ковта́ти слі́зоньки — те саме, що Ковта́ти сльо́зи ( див. ковта́ти).
А сам, сердешний, слізоньки ковтає: Є каяття, да вороття немає (Гл., Вибр., 1951, 27);
Облива́ти (обли́ти, обмива́ти, обми́ти, полива́ти, поли́ти і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми і т. ін.)] слі́зоньками кого, що — те саме, що Облива́ти (обли́ти, обмива́ти, обми́ти, полива́ти, поли́ти і т. ін.) сльоза́ми (слі́зьми́) ( див. сльоза́).
Маруся ж так і повисла йому на шию і обмила його слізоньками (Кв.-Осн., II, 1956, 59);
[Одарка:] Щоранку й щовечора поливала я її [вербу] дрібненькими слізоньками. Згадаю було тебе і гірко-гірко заплачу (Кроп., І, 1958. 61);
Облива́тися (обли́тися) [гірки́ми (гаря́чими і т. ін.) слі́зоньками — те саме, що Облива́тися (обли́тися) [гірки́ми (гаря́чими і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми і т. ін.) ( див. облива́тися).
Дума [Галочка], може,.. тяжко йому, може ще до світу і вмре… Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Кв.-Осн., II, 1956, 328);
Розпуска́ти (розпусти́ти) слі́зоньки див. розпуска́ти;
Слі́зоньки [дрі́бні] залива́ють (зали́ли і т. д.) о́чі (лице́ і т. ін.) — те саме, що Сльо́зи залива́ють (зали́ли і т. д.) о́чі (лице́ і т. ін.) ( див. залива́ти).
Від тяжкого горя її [дівчини] та недолі Щеміло в нас серце не раз; Як горох ряснії, слізоньки дрібнії Заливали очі у нас (Мирний, V, 1955, 294);
Умива́тися (уми́тися) [гірки́ми (гаря́чими і т. ін.)] слі́зоньками див. умива́тися.
Значення в інших словниках
- слізонька — слі́зонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- слізонька — -и, ж. Пестл. до сльоза. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слізонька — СЛІ́ЗОНЬКА, и, ж. Пестл. до сльоза́. Умовк кобзар сумуючи: Щось руки не грають. Кругом хлопці та дівчата Слізоньки втирають (Т. Шевченко); Зосталася Маруся сама .. Схилила головоньку на білую ручку, слізоньки з очиць так і капотять! (Г. Словник української мови у 20 томах
- слізонька — втира́ти сльо́зи. Плакати з горя. — Сама знайшла собі страшну смерть, помагаючи людям. Господи, як жаль бідної доброї Соломії, — говорили молодиці, вертаючись з кладовища з бабою Зінькою та втираючи сльози (І. Нечуй-Левицький). втира́ти слі́зоньки. Фразеологічний словник української мови
- слізонька — Слі́зонька, -ньки, -ньці; -ньки, -ньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- слізонька — Слізонька, слізочка, -ки ж. ум. отъ сліза, сльоза. Словник української мови Грінченка