слізно

СЛІ́ЗНО. Присл. до слі́зний 4.

Стоїть місяць над горою, а сонця немає, мати сина в доріженьку слізно проводжає (Чуб., V, 1874, 532);

Слізно прощалася [Мільця] з тою мирною, старою хатою, де так красно, так спокійно проплили її молодії літа (Фр., VIII, 1952, 120);

Клуню вже всю геть обійняло полум’ям.. З хати виносять усе. Скриня вже надворі. Біля неї Скибиха з дитиною на руках слізно убивається (Головко, І, 1957, 348);

Бідне дитя мучилося, муками напувало матір, ще гіршими через те, що так слізно благало вирятувати його (Дн. Чайка, Тв., 1960, 67);

Тамара рвалася додому і слізно просила лікарів, щоб її виписали (Хижняк, Тамара, 1959, 270);

*Образно. Важкий сум, як гнітючий, липкий туман, плив тоді над селом і хлипав слізно устами жіночими на колодках (Цюпа, Назустріч.., 1958, 442).

Слі́зно пла́кати (рида́ти і т. ін.) дуже плакати.

Добрячий дощ пронизував землю. По обличчю Панаса Половця бігли дощові краплі, збоку видавалося, що він слізно плаче коло готової могили, у всього загону текли дощові сльози (Ю. Янов., II, 1958, 177);

Ой то не сива зозуленька закувала, Не дрібні пташки защебетали — То Ярославна рано до схід сонця слізно ридала (Мирний, V, 1955, 274).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слізно — Присл. до слізний 4). Слізно плакати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. слізно — СЛІ́ЗНО. Присл. до слі́зний 4. Стоїть місяць над горою, а сонця немає, мати сина в доріженьку слізно проводжає (П. Чубинський); Слізно прощалася [Мільця] з тою мирною, старою хатою, де так красно, так спокійно проплили її молодії літа (І. Словник української мови у 20 томах
  3. слізно — сльоза́ми (слі́зьми́, слі́зно) моли́ти кого і без додатка. Дуже просити кого-небудь про щось. Він радніший би був просити.., сльозами молити, аби тільки забути те, що було (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  4. слізно — слі́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. слізно — Слізно нар. Слезно, со слезами. Стоїть місяць над горою, а сонця немає, мати сина в дороженьку слізно провожав. Чуб. V. 532. Словник української мови Грінченка