слізно

СЛІ́ЗНО.

Присл. до слі́зний 4.

Стоїть місяць над горою, а сонця немає, мати сина в доріженьку слізно проводжає (П. Чубинський);

Слізно прощалася [Мільця] з тою мирною, старою хатою, де так красно, так спокійно проплили її молодії літа (І. Франко);

Клуню вже всю геть обійняло полум'ям .. З хати виносять усе. Скриня вже надворі. Біля неї Скибиха з дитиною на руках слізно убивається (А. Головко);

Бідне дитя мучилося, муками напувало матір, ще гіршими через те, що так слізно благало вирятувати його (Дніпрова Чайка);

Тамара рвалася додому і слізно просила лікарів, щоб її виписали (А. Хижняк);

* Образно. Важкий сум, як гнітючий, липкий туман, плив тоді над селом і хлипав слізно устами жіночими на колодках (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слізно — СЛІ́ЗНО. Присл. до слі́зний 4. Стоїть місяць над горою, а сонця немає, мати сина в доріженьку слізно проводжає (Чуб., V, 1874, 532); Слізно прощалася [Мільця] з тою мирною, старою хатою, де так красно, так спокійно проплили її молодії літа (Фр. Словник української мови в 11 томах
  2. слізно — Присл. до слізний 4). Слізно плакати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слізно — сльоза́ми (слі́зьми́, слі́зно) моли́ти кого і без додатка. Дуже просити кого-небудь про щось. Він радніший би був просити.., сльозами молити, аби тільки забути те, що було (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  4. слізно — слі́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. слізно — Слізно нар. Слезно, со слезами. Стоїть місяць над горою, а сонця немає, мати сина в дороженьку слізно провожав. Чуб. V. 532. Словник української мови Грінченка