слізниця

СЛІЗНИ́ЦЯ, і, ж.

У давньому Римі – посудина, в яку збирали сльози тих, хто оплакує покійника.

А я стою перед пустим гробівцем великого князя .. і сльози мої непомітно спадають на вигладжений віками мармур, в порожню камінну утробу, як у гігантську слізницю (М. Грушевський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me