сліпорожденний
СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙ, а, е, заст., книжн. Сліпонароджений.
— Біднії, сліпорожденнії ви діти! — сказав їм крізь сльози Шрам. — Нехай господь змилується над вашою темнотою! Пустіть коней, пустіть! Не заступайте дороги..! (П. Куліш, Вибр., 1969, 116);
// у знач. ім. сліпорожде́нні, них, мн. (одн. сліпорожде́нний, ного, ч.; сліпорожде́нна, ної, ж.). Люди, сліпі від народження.
Посідали наші старці та убогі, а між ними все більше сліпі та сліпорожденні (Морд., I, 1958, 48);
Сліпорожденних згадай, що ніколи не бачили світла (Зеров, Вибр., 1966, 180).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сліпорожденний — -а, -е, заст., книжн. Сліпонароджений. || у знач. ім. сліпорожденні, -них, мн. (одн. сліпорожденний, -ного, ч.; сліпорожденна, -ної, ж.). Люди, сліпі від народження. Великий тлумачний словник сучасної мови