1. Словник української мови в 11 томах

сліпорід

СЛІПОРІ́Д, ро́да, ч., розм.

1. Людина, сліпа від народження.

2. перен. Людина, яка не помічає і не розуміє того, що робиться навколо, нездатна оцінити, осягнути що-небудь.

Та хіба ж ти, сліпороде, не бачиш, серед якої сім’ї вона виросла, якими традиціями викормлена (Фр., III, 1950, 404).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сліпорід — Сліпорі́д прізвище населений пункт в Україні * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. сліпорід — див. сліпий Словник синонімів Вусика
  3. сліпорід — -рода, ч., розм. 1》 Людина, сліпа від народження. 2》 перен. Людина, яка не помічає і не розуміє того, що відбувається, нездатна оцінити, осягнути що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сліпорід — СЛІПОРІ́Д, ро́да, ч., розм. 1. Людина, сліпа від народження. 2. Те саме, що сліпе́ць 2. Та хіба ж ти, сліпороде, не бачиш, серед якої сім'ї вона виросла, якими традиціями викормлена (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. сліпорід — СЛІПИ́Й ім. (той, хто не бачить через пошкодження зору), СЛІПЕ́ЦЬ, СЛІПА́К, НЕЗРЯ́ЧИЙ, НЕВИДЮ́ЧИЙ (НЕВИДЮ́ЩИЙ), СЛІПОТА́ збірн. розм. (сліпі люди); СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, СЛІПОРО́ДИЙ розм., СЛІПОРО́ДНИЙ розм., СЛІПОРІ́Д розм., СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙ заст., книжн. Словник синонімів української мови