сліпорід
СЛІПИ́Й ім. (той, хто не бачить через пошкодження зору), СЛІПЕ́ЦЬ, СЛІПА́К, НЕЗРЯ́ЧИЙ, НЕВИДЮ́ЧИЙ (НЕВИДЮ́ЩИЙ), СЛІПОТА́ збірн. розм. (сліпі люди); СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, СЛІПОРО́ДИЙ розм., СЛІПОРО́ДНИЙ розм., СЛІПОРІ́Д розм., СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙ заст., книжн. (який не бачить від народження); ПІДСЛІ́ПА діал. (той, хто майже не бачить). Вона тихо пішла в хату, за матір'ю, наче сліпий за поводатарем (І. Нечуй-Левицький); — Чи чуєш, як співає жайвір? — спитав сліпець у дівчини (О. Донченко); На землю правда прилетить Хоч на годиночку спочить, Незрячі прозрять, а кривиє, Мов сарна з гаю помайнуть (Т. Шевченко); (Павло:) Я вмію і невидющим прикинутись, як треба буде (М. Кропивницький); — Я тільки махнув рукою: горбатого могила виправить! сліпородний — ніколи не побаче світа!.. (Панас Мирний); Другою купою посідали наші старці та убогі, а між ними все більше сліпі та сліпорожденні, — сі тобі вичитують та голосять (Д. Мордовець).
Значення в інших словниках
- Сліпорід — Сліпорі́д прізвище населений пункт в Україні * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- сліпорід — див. сліпий Словник синонімів Вусика
- сліпорід — -рода, ч., розм. 1》 Людина, сліпа від народження. 2》 перен. Людина, яка не помічає і не розуміє того, що відбувається, нездатна оцінити, осягнути що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сліпорід — СЛІПОРІ́Д, ро́да, ч., розм. 1. Людина, сліпа від народження. 2. Те саме, що сліпе́ць 2. Та хіба ж ти, сліпороде, не бачиш, серед якої сім'ї вона виросла, якими традиціями викормлена (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- сліпорід — СЛІПОРІ́Д, ро́да, ч., розм. 1. Людина, сліпа від народження. 2. перен. Людина, яка не помічає і не розуміє того, що робиться навколо, нездатна оцінити, осягнути що-небудь. Та хіба ж ти, сліпороде, не бачиш, серед якої сім’ї вона виросла, якими традиціями викормлена (Фр., III, 1950, 404). Словник української мови в 11 томах