сліпота

СЛІПОТА́, и́, ж.

1. Стан за знач. сліпи́й 1.

[Михайло:] Як жаль татка! Скілько у нього енергії!.. і на тобі таке нещастя: сліпота! (К.-Карий, III, 1961, 64);

Його педантична акуратність і автоматична точність при всіх вадах — глухоті, сліпоті й німоті..— все це було незвичайне, незрозуміле і дратувало (Смолич, І, 1958, 85);

Той [дід] був сліпенький на одне око. Ту сліпоту онук вважав найсерйознішим дідовим недоліком (Збан., Сеспель, 1961, 427).

∆ Ку́ряча сліпота́ див. ку́рячий;

Снігова́ сліпота́ див. снігови́й.

2. перен. Нездатність, невміння помічати те, що відбувається навколо, правильно оцінювати його.

За сліпоту і самодурство Горлова доводилось платити людською кров’ю, людськими жертвами (Вітч., 8, 1958, 165);

Ідейна сліпота, моральна невихованість, відсутність глибоких переконань і принципів породжують соціальну розбещеність, безпринципність, моральне падіння, духовну спустошеність (Веч. Київ, 2.III 1966, 2).

3. збірн., розм. Сліпі люди:

// перен. Неписьменні, неосвічені люди.

— А у вас чудо — не образи, панно Маріє!.. — Ляшки й собі кинулись дивитись на образи і один одного торкають: — бач, кажуть, бач! ге! що то богослов! зараз і завважив! Не ми, сліпота! (Свидн., Люборацькі, 1955, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сліпота — -и, ж. 1》 Стан за знач. сліпий 1). Кольорова сліпота — високий ступінь розладу відчуття кольорів з випадінням одного або двох компонентів сприйняття світла. Музична сліпота — втрата здатності розуміння нотного письма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сліпота — Сліпота, -ти ж. 1) Слѣпота. Г. Барв. 370. 2) — куряча. а) Болѣзнь: куриная слѣпота. Ах ти куряча сліпота! Ном. № 8540. б) раст. a) Helianthemum vulgare. Вх. Пч. І. 10. б) Ranunculus polyganthemos L. ЗЮЗО. І. 133. Словник української мови Грінченка
  3. сліпота — сліпота́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. сліпота — СЛІПОТА́, и́, ж. 1. Значне зниження зору у людини аж до його відсутності. [Михайло:] Як жаль татка! Скілько у нього енергії!.. і на тобі таке нещастя: сліпота! (І. Словник української мови у 20 томах
  5. сліпота — СЛІПИ́Й ім. (той, хто не бачить через пошкодження зору), СЛІПЕ́ЦЬ, СЛІПА́К, НЕЗРЯ́ЧИЙ, НЕВИДЮ́ЧИЙ (НЕВИДЮ́ЩИЙ), СЛІПОТА́ збірн. розм. (сліпі люди); СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, СЛІПОРО́ДИЙ розм., СЛІПОРО́ДНИЙ розм., СЛІПОРІ́Д розм., СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙ заст., книжн. Словник синонімів української мови
  6. сліпота — Сліпота́, -ти́, -ті́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)