сліпучість

СЛІПУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до сліпу́чий.

Чистим, до сліпучості ясним бачать [хлопці і дівчата] небо над собою (Гончар, Людина.., 1960, 34);

В моєму дворику на Київській Полонині пишно зацвіли вишні й черешеньки, наче великі діти стоять у біленьких сорочечках, та таких чистих, що вони аж сяють на сонці у соромливій сліпучості (Мас., Роман.., 1970, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сліпучість — СЛІПУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до сліпу́чий. Чистим, до сліпучості ясним бачать [хлопці і дівчата] небо над собою (О. Гончар); В моєму дворику на Київській Полонині пишно зацвіли вишні й черешеньки, наче великі діти стоять у біленьких сорочечках... Словник української мови у 20 томах
  2. сліпучість — сліпу́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. сліпучість — Сліпу́чість, -чости, -чості, -чістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сліпучість — -чості, ж. Абстр. ім. до сліпучий. Великий тлумачний словник сучасної мови