смагнути

СМА́ГНУТИ, ну, неш; мин. ч. смаг і сма́гнув, ла, ло; недок.

1. Набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння й вітру; засмагати, загоряти.

Сонце ще пече так, що вочевидь чуєш, як смагнуть щоки (Сенч., На Бат. горі, 1960, 172).

2. Пересихати від спраги, гарячки і т. ін.; укриватися пересохлою плівкою, запікатися (про губи).

Хай смагнуть губи, але тут ти невіддільна від тих, кому трудно, і хоч робота твоя нескладна.., але й ця проста робота кимось мусить бути зроблена, без твоїх пікетів діло не піде (Гончар, Тронка, 1963, 259).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смагнути — сма́гнути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. смагнути — -ну, -неш; мин. ч. смаг, -ла, -ло і смагнув, -нула, -нуло; недок. 1》 Набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння й вітру; засмагати, загоряти. 2》 Пересихати від спраги, гарячки і т. ін.; укриватися пересохлою плівкою, запікатися (про губи). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смагнути — СМА́ГНУТИ, ну, неш; мин. ч. смаг і сма́гнув, ла, ло; недок. 1. Набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння й вітру; засмагати, загоряти. Сонце ще пече так, що вочевидь чуєш, як смагнуть щоки (І. Сенченко). Словник української мови у 20 томах
  4. смагнути — ЗАСМАГА́ТИ (набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння й вітру), ЗАГОРЯ́ТИ (ЗАГОРА́ТИ), СМА́ГНУТИ, СМАГЛЯ́ВІТИ, ОБГОРЯ́ТИ підсил., ЗАСМА́ЖУВАТИСЯ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. смагнути — Сма́гнути, -гну, -неш гл. 1) Жариться на солнцѣ, нагрѣваться. Шух. І. 147. 2) Загорать. Од соненька личенько смагне. АД. І. 34. 3) Сохнуть, запекаться. Смагнуть губи. Черк. у. Словник української мови Грінченка