смаковитий

СМАКОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що смачни́й 1, 2.

Пурхав [метелик] у пахощах пишних квіток Та пив смаковитий, солодкий їх сок [сік] (Щог., Поезії, 1958, 337);

Закивав головою німець і жадібно потягнув ніздрями смаковитий запах смаженої риби (Тют., Вир, 1964, 516);

— Х-ху ти! Та й смаковита ж [Христя]! — махнувши рукою, мовив він (Мирний, III, 1954, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смаковитий — -а, -е. Те саме, що смачний 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. смаковитий — смакови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. смаковитий — див. смачний Словник синонімів Вусика
  4. смаковитий — Смаковитий, -а, -е Вкусный. Ном. № 4139. Горілко моя смаковита, хто ж тебе наливатиме? Чуб. V. 1101. Словник української мови Грінченка
  5. смаковитий — СМАКОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що смачни́й 1, 2. Пурхав [метелик] у пахощах пишних квіток Та пив смаковитий, солодкий їх сок [сік] (Я. Щоголів); Закивав головою німець і жадібно потягнув ніздрями смаковитий запах смаженої риби (Григорій Тютюнник); Гарні смаковиті дівчата; Смаковитий сміх. Словник української мови у 20 томах
  6. смаковитий — СМАЧНИ́Й (який дає смакову насолоду), ДО́БРИЙ, СМАКОВИ́ТИЙ, ЛА́СИЙ, АПЕТИ́ТНИЙ, ЛА́КОМИЙ розм. А куховарка з неї добра: борщу як наварить, то не їж, а прямо навхильці пий, — такий смачний та добрий (Панас Мирний)... Словник синонімів української мови
  7. смаковитий — Смакови́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)