1. Словник української мови в 11 томах

смалець

СМА́ЛЕЦЬ, льцю, ч. Жир, витоплений перев. із свинячого здору.

І живуть [сестри] нічого собі.. І кабана проти Нового року щораз колють. Сало й смалець невиводні (Вирган, В розп. літ, 1959, 295);

Мовчки смакував [Глущук] зарум’яненою свининою, що з неї стікав смалець (Чорн., Потік.., 1956, 214);

Павло прийшов додому, скинув кожуха і поліз на піч. Явдоха подала йому гарячого молока із смальцем (Тют., Вир, 1964, 370);

// Жир, витоплений з птиці.

— Гуска, моя свашко, в господарстві.. все одно, що вівця або свиня, вибачайте в цім слові: з неї м’ясце, з неї смалець, з неї пір’я (Н.-Лев., III, 1956, 55);

Марія пішла до рідної матері, взяла гусячого смальцю (Горд., Сильніше смерті, 1946, 29);

// Взагалі будь-який жир.

Сорочка [у Хорона], зв’язана узлами, ..Як решето, була в дірках; Замазана була на палець, Засалена, аж капав смалець (Котл., І, 1952, 130);

П’яні червоні обличчя, блискучі від поту й смальцю, що на їх повиступав, якось чудно розтягалися (Гр., II, 1963, 317).

◊ Ма́ти сма́лець у голові́ — те саме, що Ма́ти лій в голові́ ( див. лій).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смалець — сма́лець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. смалець — Льцю, ор. -льцем. Жир, витоплений переважно із свинячого здору, а також з птиці: свинячий смалець, гусячий смалець. Літературне слововживання
  3. смалець — -льцю, ч. Жир, витоплений перев. зі свинячого здору. || Жир, витоплений з птиці. || Взагалі будь-який жир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смалець — СМА́ЛЕЦЬ, льцю, ч. 1. Жир, витоплений із свинячого здору. І живуть [сестри] нічого собі .. І кабана проти Нового року щораз колють. Сало й смалець невиводні (І. Вирган); Павло прийшов додому, скинув кожуха і поліз на піч. Словник української мови у 20 томах
  5. смалець — ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т. ін.) / нама́зати (намасти́ти, помасти́ти і т. ін.) са́лом п’я́ти (рідше п’я́тки). 1. Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. Фразеологічний словник української мови
  6. смалець — I. ЖИР (жирове відкладення в тілі тварини й людини), СА́ЛО, ТОВЩ діал., СИТЬ діал., ОМА́СТА діал., ТУК заст.; ВО́РВАНЬ заст. (морських тварин та риб); ЛІЙ (перев. рогатої худоби, овець); СМА́ЛЕЦЬ, ЛЯРД (топлений, перев. свиней, птиці). Словник синонімів української мови
  7. смалець — Сма́лець, -льцю, -льцеві, в -ці; сма́льці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. смалець — Смалець, -льцю м. Стопленный птичій жиръ, стопленное свиное сало. Маркев. 161. Словник української мови Грінченка